INTERACTIVE LECTURES IN MEDICAL UNIVERSITY: ACTUAL MEANINGS AND CLINICAL PRACTICE
DOI:
https://doi.org/10.28925/1609-8595.2021.3.9Keywords:
clinical disciplines, communication practices, interactive lecture, learning platform MoodleCloud, medical University, tutor supportAbstract
The authors of the article offer their understanding of the actual meanings of interactive lectures as the important component of the cloud-oriented learning environment of the medical university. We use different research methods for data collection: analysis and generalization of scientific sources to substantiate the theoretical research platform; modeling and research teaching method to determine the components of a lecture and clarify the conditions for conducting interactive lectures; sociometric analysis of the effectiveness of interaction within a small group to assess learning outcomes in different lecture formats. Two lecture formats (with elements of interactive media and interactive) while teaching of clinical disciplines in Donetsk National Medical University is described. The organizational and didactic conditions for conducting interactive lectures on clinical disciplines have been determined and characterized. The organizational conditions include educational resources and active elements of the Moodle educational platform: flexible & functional design of an interactive lecture; cognitive and motivational criteria of the effectiveness of an interactive lecture. It is concluded, that didactic principles of teaching (scientificity, the continuity of obtaining scientific knowledge and the formation of clinical experience, students’ activity and cognitive creative independence, interactivity) ensure the effectiveness of interactive lectures. It has been proven that inquiry-based learning and evidence-based medicine principles enhance the conversion of passive presentation of educational material into communication practices aimed at the development of clinical thinking in students. The authors came to the conclusion that tutoring provides the creation of an individual educational trajectory, contributes to the formation of social skills and professional reflection in the future neurologist.
References
Iванькова Н. A., Рижов O. A. Модель педагогічної системи електронного дистанційного навчання на базі хмарних сервісів. Медична освіта. 2020. № 3. С. 34–42. DOI: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11439
Лопіна Н. А., Журавльова Л. В. Організація інформаційно-освітнього веб-середовища клінічної кафедри вищого навчального закладу медичної освіти. Харків: ХНМУ, 2019. 84 с.
Мельничук І. М. Використання інтерактивних методів навчання у підготовці майбутніх педіатрів до роботи в команді. Медична освіта. 2020. № 4. С. 43–46. DOI: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11658
Мурзіна О. Методологія формування медіакомпетентності майбутніх лікарів. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2021. № 2 (67). С. 32–39. DOI: https://doi.org/10.28925/1609-8595.2021.2.4
Опис рамки цифрової компетентності для громадян України. Міністерство цифрової трансформації України. 2021. 56 с. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/mincifri-oprilyudnyuye-ramku-cifrovoyi-kompetentnosti-dlya-gromadyan (дата звернення: 20.09.2021).
Попович М., Кримський С., Йолон П. та ін. Теорія смислу в гуманітарних дослідженнях та інтенсіональні моделі в точних науках / За ред. акад. НАН України М. В. Поповича. Київ: Наукова думка, 2012. 454 с.
Рупташ О. П. Поняття смислу в гуманітарно-науковій парадигмі знання: монографія. Чернівці: Чернівецький національний університет, 2015. 336 с.
Рябова З. В., Єльникова Г. В. Професійне зростання педагогів в умовах цифрової освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Т. 80. № 6. С. 369–385. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4202
Семенець А. В., Вакуленко Д. В., Марценюк В. П. та ін. Про засоби СДО MOODLE для підготовки навчальних матеріалів для курсів хімічного та фармацевтичного спрямування. Медична освіта. 2018. № 4. С. 172–177. DOI: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.3.8716
Соколова І. Професійний розвиток викладачів медичного університету: досвід використання навчальної платформи MoodleCloud. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2018. № 3 (60). С. 29–37. DOI: https://doi.org/10.28925/1609-8595.2019.3.2937
Теренда Н. О., Теренда О. А., Горішний М. І., Панчишин Н. Я. Особливості дистанційного навчання студентів в умовах пандемії COVID-19 (за результатами анкетування). Медична освіта. 2021. № 4. С. 57–60. DOI: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11661
Шеховцева Т. Г., Долінна М. О. Інтерактивне навчання внутрішньої медицини: кроки до діагнозу. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2020. Т. 20. № 2 (70). С. 248–252. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.20.2.248
Яременко О. Б., Федьков Д. Л., Добрянський Д. В., Дудка П. Ф. та ін. Зміна формату проведення лекційних занять для студентів-медиків нового покоління. Медична освіта. 2018. № 4. С. 117–120. DOI: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.8850
Enhanced WHO global competency model. 2016. URL: https://www.who.int/publications/m/item/enhanced-who-global-competency-model (дата звернення: 20.09.2021).
Manoli С., Pedaste М., Mäeots M., Siiman L., et al. Phases of inquiry-based learning: Definitions and the inquiry cycle. Educational Research Review. 2015. Vol. 14. P. 47–61. DOI: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2015.02.003
Schäfer T. Inquiry-Based Learning in Medicine / H. A. Mieg (Ed.). Inquiry-Based Learning – Undergraduate Research. Cham: Springer, 2019. P. 161–170. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-14223-0_15
Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG). Brussels: European Association for Quality Assurance in Higher Education, 2015. 32 p.
Vuorikari R, Punie Y, Carretero Gomez S., Van Den Brande, G. DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: The Conceptual Reference Model. EUR 27948 EN. Luxembourg: Publications Office of the European Union; 2016. JRC101254
WHO-ASPHER Competency Framework for the Public Health Workforce in the European Region. Copenhagen: World Health Organization, 2020. 73 p.
Zaychikova N. A. Construction of the method of measurement by scale success-motivation of the results of work with test systems in e-learning. Modern Problems of Science and Education. 2018. № 4. DOI: 10.17513/spno.27902
Ivankova, N. A., & Ryzhov, O. A. (2020). Model’ pedagogichnoji systemy elektronnogo dystancijnogo navchannja na bazi hmarnyh servisiv [Model of pedagogical system of electronic distance learning based on cloud services]. Medychna osvita, 3, 34–42. https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11439
Lopina, N., Zhuravlyova, L. (2019). Organizacija informacijno-osvitn’ogo veb-seredovyscha klinichnoji kafedry vyschogo navchal’nogo zakladu medychnoji osvity. [Organization of information and educational web environment of the clinical department of the higher medical educational institution]. HNMU.
Melnychuk, І. М. (2020). Vykorystannja interaktyvnyh metodiv navchannja u pidgotovci majbutnih pediatriv do roboty v komandi [Using interactive methods of study in training of future pediatricians for teamwork]. Medychna osvita, 4, 43–46. https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11658
Murzina, O. (2021). Metodologija formuvannja mediakompetentnosti majbutnih likariv. [Methodology of formation of future doctors’ media competence]. Continuing Professional Education: Theory and Practice, 2 (67), 32–39. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2021.2.4
Opys ramky cyfrovoji kompetentnosti dlja gromadjan Ukrajiny (2021). [Digital competence framework for citizens of Ukraine]. Ministerstvo cyfrovoji transformaciji Ukrajiny. https://www.kmu.gov.ua/news/mincifri-oprilyudnyuye-ramku-cifrovoyi-kompetentnosti-dlya-gromadyan
Popovych, M. (Ed.), Kryms’kyj, S., Jolon, P. et al. (2012). Teorija smyslu v gumanitarnyh doslidzhennjah ta intensional’ni modeli v tochnyh naukah [Theory of meaning in the humanities and intentional models in the exact sciences. Naukova dumka.
Ruptash, O. P. (2015). Ponjattja smyslu v gumanitarno-naukovij paradygmi znannja: monografija [The concept of meaning in the humanities and science paradigm of knowledge: a monograph]. Cherniveckij nacionalnij universitet.
Rjabova, Z. V., Jel’nykova, G. V. (2020). Profesijne zrostannja pedagogiv v umovah cyfrovoji osvity [Teachers professional growth in the conditions of digital education]. Information Technologies and Learning Tools, 80, 369–385. https://doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4202
Semenets, A., Vakulenko, D., Martsenyuk, V., Kravets, N. et al. (2018). Pro zasoby SDO MOODLE dlja pidgotovky navchal’nyh materialiv dlja kursiv himichnogo ta farmacevtychnogo sprjamuvannja [LMS MOODLE capabilities for preparation of educational materials for chemical and pharmaceutical courses]. Medychna osvita, 4, 172–177. https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.3.8716
Sokolova, I. (2019). Profesijnyj rozvytok vykladachiv medychnogo universytetu: dosvid vykorystannya navchalnoyi platformy MoodleCloud [Professional development of medical university academic staff: experience of learning platform MoodleCloud application]. Continuing Professional Education: Theory and Practice, 3 (60), 29–37. https://doi. org/10.28925/1609-8595.2019.3.2937
Terenda, N. O., Terenda, O. A., Gorishnyj, M. I., Panchyshyn, N. Ja. (2021). Osoblyvosti dystancijnogo navchannja studentiv v umovah pandemiji covid-19 (za rezul’tatamy anketuvannja) [Features of distance learning of students in the conditions of the Covid-19 pandemic (according to the results of the survey)]. Medychna osvita, 4, 57–60. https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11661
Shehovceva, T. G., Dolinna, M. O. (2020). Interaktyvne navchannja vnutrishn’oji medycyny: kroky do diagnozu [Interactive learning in the course of internal medicine: steps in making diagnosis]. Aktual’ni problemy suchasnoji medycyny: Visnyk Ukrajins’koji medychnoji stomatologichnoji akademiji, 20, 2 (70), 248–252. https://doi.org/10.31718/2077-1096.20.2.248
Iaremenko, O. B., Fedkov, D. L., Dobrianskyi, D. V., Dudka, P. F., Ilnytskyi, R. I., et al. (2018). Zmina formatu provedennja lekcijnyh zanjat’ dlja studentiv-medykiv novogo pokolinnja [Changing the format of lecture classes for new generation medical students]. Medychna osvita, 4, 117–120. https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.8850
Enhanced WHO global competency model (2016). https://www.who.int/publications/m/item/enhanced-who-global-competency-model
Manoli, С., Pedaste, М., Mäeots, M., Siiman, L., et al. (2015). Phases of inquiry-based learning: Definitions and the inquiry cycle. Educational Research Review, 14, 47–61. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2015.02.003
Schäfer, T. (2019). Inquiry-Based Learning in Medicine. In H. A. Mieg (Ed.), Inquiry-Based Learning – Undergraduate Research (pp. 161–170). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-14223-0_15
Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG) (2015). European Association for Quality Assurance in Higher Education.
Vuorikari, R., Punie, Y., Carretero, Gomez S., Van Den Brande, G. (2016). DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: The Conceptual Reference Model. EUR 27948 EN. Publications Office of the European Union. JRC101254
WHO-ASPHER Competency Framework for the Public Health Workforce in the European Region (2020). World Health Organization.
Zaychikova, N. A. (2018). Construction of the method of measurement by scale success-motivation of the results of work with test systems in e-learning. Modern Problems of Science and Education, 4. 10.17513/spno.27902
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2021 Ірина Соколова, Олена Стрельченко, Інна Козинська , Софія Селезньова, Олександр Козинський
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 3.0 Unported License.
